Медіапаніка в цифровому медіапросторі: концептуалізація та алгоритм подолання
DOI:
https://doi.org/10.17721/2522-1272.2026.89.3Ключові слова:
медіапаніка, медіапанічний наратив, цифровий медіапростір, інформаційні загрози, стратегічні комунікації, Telegram, медіаграмотністьАнотація
Актуальність дослідження зумовлена посиленням ролі цифрових платформ у поширенні медіапанічних наративів, які в умовах повномасштабної війни набувають ознак інструменту інформаційно-психологічного впливу і становлять системну загрозу психологічній стійкості суспільства. Об’єктом дослідження є медіапаніка як феномен цифрового комунікаційного середовища; предметом – механізми її виникнення та поширення в умовах воєнного цифрового медіапростору України та підходи до її подолання. Мета дослідження полягає у концептуалізації медіапаніки як самостійної соціокомунікаційної категорії, розробленні критеріїв ідентифікації медіапанічних наративів та обґрунтуванні моделі протидії їхньому поширенню. Методологічну основу становить інтегративний підхід, що поєднує концептуальний і порівняльний аналіз із моніторингом та зіставленням медіапанічних наративів, відібраних за критеріями суспільного охоплення, тематичної критичності та наявності інституційної реакції. У результаті дослідження обґрунтовано структурно-функціональні компоненти медіапаніки, що відображають механізм її виникнення і відтворення в цифровому середовищі, та розроблено модель протидії, ключовою особливістю якої є перехід від реактивного спростування дезінформації до проактивного управління інформаційним середовищем через своєчасне інформування, залучення мережі довірених комунікаторів і системне підвищення медіаграмотності суспільства.
Завантажити
Посилання
Bennett, W. L., & Iyengar, S. (2008). A new era of minimal effects? The changing foundations of political communication. Journal of Communication, 58(4), 707–731. https://scispace.com/pdf/a-new-era-of-minimal-effects-the-changing-foundations-of-4j48y9e5as.pdf.
Bucher, T. (2017). The algorithmic imaginary: Exploring the ordinary affects of Facebook algorithms. Information, Communication & Society, 20(1), 30–44. https://concetticontrastivi.org/wp-content/uploads/2023/01/1369118x.2016.1154086.pdf.
Cohen, S. (2011). Folk devils and moral panics: The creation of the Mods and Rockers. Routledge. https://infodocks.wordpress.com/wp-content/uploads/2015/01/stanley_cohen_folk_devils_and_moral_panics.pdf.
Critcher, C. (2012). Screen savers: Case histories of social reaction to mass media, children and violence. Recherches Sociologiques et Anthropologiques, 43(1), 59–78. https://doi.org/10.4000/rsa.841.
EUvsDisinfo. (n.d.). Disinformation cases database. European External Action Service. https://euvsdisinfo.eu/disinformation-cases/.
Goode, E., & Ben-Yehuda, N. (1994). Moral panics: Culture, politics, and social construction. Annual Review of Sociology, 20, 149–171. https://doi.org/10.1146/annurev.so.20.080194.001053.
Hall, S., Critcher, C., Jefferson, T., Clarke, J., & Roberts, B. (1978). Policing the crisis: Mugging, the state, and law and order. Macmillan Press. https://sociologytwynham.com/wp-content/uploads/2014/10/policing-the-crisis.pdf.
Hier, S. P. (2002). Conceptualizing moral panic through a moral economy of harm. Critical Sociology, 28(3), 311–334. https://doi.org/10.1177/08969205020280030301
McCombs, M., & Shaw, D. L. (2017). The agenda-setting function of mass media. The Agenda Setting Journal, 1(2), 105–116. https://doi.org/10.1075/asj.1.2.02mcc.
Puryear, C., Vandello, J. A., & Gray, K. (2024). Moral panics on social media are fueled by signals of virality. Journal of Personality and Social Psychology, 127(1), 84–103. https://doi.org/10.1037/pspa0000379.
Thompson, J. B. (1995). The media and modernity: A social theory of the media. Stanford University Press. https://archive.org/details/mediamodernityso0000thom.
UNESCO. (2021). Media and information literate citizens. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000377068.
Wardle, C., & Derakhshan, H. (2017). Information disorder: Toward an interdisciplinary framework for research and policymaking. Council of Europe. https://rm.coe.int/information-disorder-toward-an-interdisciplinary-framework-for-researc/168076277c.
Witte, K. (1992). Putting the fear back into fear appeals: The extended parallel process model. Communication Monographs, 59(4), 329–349. https://doi.org/10.1080/03637759209376276.
Yao, L., Ngai, C. S. B., Singh, R. G., & Chen, F. (2024). Social media users' engagement with fear appeal elements in government's health crisis communication via state-owned media. Journal of Health Communication, 29(8), 524–537. https://doi.org/10.1080/10810730.2024.2378338.
Анонімні українські Telegram-канали повідомляли про мобілізацію маніпулятивним чином – дослідження IMI (2024, January 17). [Anonymous Ukrainian Telegram channels reported on mobilisation in a manipulative way – IMI study]. https://imi.org.ua/en/news/anonymous-ukrainian-telegram-channels-reported-on-mobilisation-in-a-manipulative-way-imi-study-i58580.
Битюк, І. В. (2016). Моральна паніка як технологія впливу в системі соціальних комунікацій [Moral panic as a technology of influence in the system of social communications] (Extended abstract of candidate's thesis). Київський національний університет імені Тараса Шевченка. https://ir.library.knu.ua/server/api/core/bitstreams/a462725d-5e74-4a65-ac86-eac6710add66/content.
Громадянська мережа ОПОРА. (2023). Як українці орієнтуються у новинному онлайн-середовищі: Дослідження медіаспоживання українців [How Ukrainians navigate the online news environment: A study of Ukrainians' media consumption]. https://oporaua.org/polit_ad/iak-ukrayintsi-oriientuiutsia-u-novinnomu-onlain-seredovishchi-doslidzhennia-opori-24797.
Компанцева, Л. Ф. (2024). Битва наративів як маркер гібридної війни (контент-аналіз інформаційного простору Харківщини) [The battle of narratives as a marker of hybrid warfare (Content analysis of the Kharkiv information space)]. Записки з Українського Мовознавства, 31. https://doi.org/10.18524/2414-0627.2024.31.309468.
Уманець, А. О. (2022). Паніка як негативний соціально-психологічний феномен в умовах війни [Panic as a negative socio-psychological phenomenon in wartime conditions]. Habitus, 38, 161–165. https://doi.org/10.32843/2663-5208.2022.38.27.
Як проросійські телеграм-канали нагнітають страх і невпевненість в Україні: Дослідження Texty.org.ua (2024, October 23). [How pro-Russian Telegram channels fuel fear and uncertainty in Ukraine: A study Texty.org.ua]. https://texty.org.ua/fragments/113694/yak-prorosijski-telehram-kanaly-nahnitayut-strah-i-nevpevnenist-v-ukrayini-doslidzhennya-textyorgua/.
Завантаження
Опубліковано
Заява про доступність даних
Усі дані, використані в дослідженні, походять із відкритих джерел, наведені та процитовані в тексті статті та списку використаних джерел. Додаткові набори даних не створювалися.
Номер
Розділ
Категорії
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Євгенія Кияниця (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
