Слово в соціальнокомунікаційному дискурсі Біблії та його пов’язаність із журналістикою
DOI:
https://doi.org/10.17721/2522-1272.2025.86.4Ключові слова:
слово, Біблія, цінності, журналістика, медіа, соціальні комунікації, духовна природаАнотація
У загальнолюдській комунікації від давніх часів слово відігравало ключову роль і було як засобом творення та миру, так і руй+ слово стало не лише засобом маніпуляцій, а й зброєю масового ураження в інформаційних війнах. Слово ретельно досліджується філологами, лінгвістами, водночас його духовна природа залишається не вивченою. Недооціненим джерелом, що крізь століття транслює в суспільство ціннісне духовне Слово, є Біблія. Здійснена наукова розвідка з позицій соціальнокомунікаційного (СК) підходу відкриває новий погляд на біблійне Слово та його роль у журналістиці. Метою дослідження є вивчення феномену СЛОВА у Біблії, його природи, сутності, властивостей із позицій СК-підходу та ролі в журналістиці. Методологічною основою є СК-підхід, що використовує системно-структурний та інформаційний аналіз. Застосовано якісний та кількісний контент-аналіз, а також – індукцію, дедукцію, синтез, узагальнення. З’ясування феноменологічних властивостей Слова здійснено за допомогою філософських методів. Результати. Підтверджено унікальні медійні властивості Біблії, суспільну цінність Слова та його абсолютну метафізичну природу. Виділено 7 категорій СЛОВА в біблійному дискурсі. З’ясовано, що ініціатором біблійної комунікації є Бог-Творець, Абсолют, Який доносить суспільству екзистенційно важливе Слово, що спрямоване в соціум, суспільство, на Добро, з метою розбудови гармонійних міжособистісних і суспільних відносин. Це Слово є джерелом засадничих цінностей, транслює наративи, що розкривають алгоритми гармонійного життя людини та функціонування суспільства, виконує ряд суспільно важливих функцій. Висновки. Дія Слова суголосна з місією журналістики, а тому це Слово потребує глибокого осмислення та практичного застосування в медійній сфері. Результати дослідження мають практичну цінність як для журналістської освіти, так і для журналістської практики та медіакомунікаційної діяльності загалом, а також відкривають перспективи подальших наукових досліджень.
Завантажити
Посилання
Абрамович, С. Д. (Ред.). (2011). Біблія як інтертекст світової літератури : колективна моногра-фія [The Bible as an Intertext of World Literature]. Кам’янець-Подільський : Аксіома. URL: http://elar.kpnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/913
Абрамович, С. Д. (2015). Статус Біблії як "Книги книг" (сакральний текст як інтертекст культури) [The Status of the Bible as the "Book of Books"]. Наукові праці Кам’янець-Подільського націо-нального університету імені Івана Огієнка. Серія : Бібліотекознавство. Книгознавство, 4, 29–40. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/npkpnuiobk_2015_4_6
Абрамович, С. Д., Чікарькова, М. Ю. (2001). Риторика [Rhetoric]. Львів : Світ.
Білодід, І. К. (Ред.). (1973). Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія [Modern Ukrainian Literary Language. Vocabulary and Phraseology]. Т. 4. Київ: Наукова думка.
Гавел, В. (2014). Слово Гавела [Havel's Word]: Промова на врученні Премії миру, яку присуджують книготорговельні організації ФРН. Лось, Й. Перспективи світоглядної публіцистики : навч. посібник. (с. 229-237). Львів : ЛНУ імені Івана Франка.
Корнєєв В. М. (2016). Актуальний стан і перспективи розвитку наукових досліджень соціальних комунікацій в Україні : монографія [Current Status and Prospects for the Development of Scientific Research on Social Communications in Ukraine]. Київ : Паливода А. В.
Кримський, С. (2002). Дух. В. І. Шинкарук (гол. ред.). Філософський енциклопедичний словник. (с. 177–178) [Philosophical encyclopedic dictionary. (pp. 177–178)]. Київ: Абрис.
Лось, Й. Д. (2008). Публіцистика й тенденції розвитку світу [Journalism and Trends in World Development]. Навчальний посібник. У 2-х ч.: Ч.1. Львів: ПАІС.
Лось, Й. Д. (2014). Перспективи світоглядної публіцистики [Prospects of Worldview Journalism]. (2014) : Навчальний посібник. Львів: ЛНУ імені І. Франка.
Маринович, М. (2018, вересня 12). Звідки прийде нове дихання для України? [Where will New Breath for Ukraine Come from?]. Oboz.UA. Відтворено з www.obozrevatel.com/ukr/society/zvidki-prijde-nove-dihannya-dlya-ukraini.htm
Огієнко, І. І. (перекл.). (2018). Біблія, або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту [The Bible, or the Books of the Holy Scriptures of the Old and New Testaments]. Київ : Українське Біб-лійне Товариство.
Петренко, С. І. (2020). Правда як соціальнокомунікаційна категорія журналістики [Truth as a Social-Communication Category of Journalism]. (Дис. докт. філософії). Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ. Відтворено з DOI: 10.13140/RG.2.2.25776.07688
Петренко, С. І. (2025). Біблія як медіа: порівняльний аналіз із позицій соціальнокомунікаційного підходу [The Bible as a Media: a Comparative Analysis from the Perspective of a Social-Communication Approach]. Образ 2025. 1 (47), 44–58. Відтворено з https://obraz.sumdu.edu.ua/index.php/journal/article/view/237/242
Присухін, С. І. (2020). Логос [Logos]. Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Логос
Різун, В. В. (2012). Начерки до методології досліджень соціальних комунікацій [Sketches of the methodology of social communications research]. Психолінгвістика, 10, 305–314. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/psling_2012_10_44
Різун, В. В. (2017). Ідея журналістської освіти в контексті дискурсу про університет [The Idea of Journalism Education in the Context of the Discourse about the University]. Університети Во-лодимира Різуна: слово на пошану з нагоди 60-річчя та праці ювіляра. (с. 308-327). Одеса: Астропринт.
Сверстюк Є. (2009). Правда полинова [The Worwood Truth]. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія».
Словник. UA. (б/д). Слово [Word]. Словник української мови в 11-ти т. URL: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE
Степовик, Д. В. (2003). Біблія [Bible] Енциклопедія Сучасної України. Київ : Інститут енциклопеди-чних досліджень НАН України,. URL: https://esu.com.ua/article-39828
Тараненко, О. О. (2000). Слово [Word]. Українська мова : Енциклопедія. Київ : Українська енцик-лопедія ім. М. П. Бажана. URL: http://litopys.org.ua/ukrmova/um91.htm
Тимошик, М. С. (2003). Історія видавничої справи [History of Publishing]. Київ : Наша культура і наука.
Українське Біблійне Товариство. (2021). Біблія. Сучасний переклад з давньоєврейської та давньог-рецької мов. [Bible]. Київ : Українське Біблійне Товариство.
Федик, О. (2000). Мова як духовний адекват світу (дійсності) [Language as a Spiritual Adequate the World (Reality)]. Львів : Місіонер.
Хамітов, Н. (2002). Духовність. Шинкарук, В. І. (Ред.). Філософський енциклопедичний словник [Philosophical encyclopedic dictionary] (с. 179). Київ: Абрис.
Харченко, О. В. (2021). Літературна журналістика і біблейські мотиви [Literary Journalism and Biblical Motifs]. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика, 32 (71), 2 (ч. 2), 234–242. DOI https://doi.org/10.32838/2710-4656/2021.2-2/41
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Категорії
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Світлана Петренко (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
