Роль медіа в демократичному суспільстві в умовах екзистенційної загрози воєнного характеру
DOI:
https://doi.org/10.17721/2522-1272.2026.88.15Ключові слова:
стратегічні комунікації, зв’язки з громадськістю, екзистенційна загроза, інформаційні операції, гібридний конфлікт, національний наратив, когнітивний вимір, оперативна безпека (OPSEC)Анотація
У статті здійснено комплексний, системний та багатовимірний теоретико-емпіричний аналіз процесу функціонування медіаінститутів у демократичному суспільстві, що перебуває під впливом екзистенційної воєнної загрози. Досліджено еволюцію моделей стратегічних комунікацій на прикладі вітчизняного досвіду протидії повномасштабному вторгненню росії у 2014–2026 роках. Встановлено, що ця еволюція характеризується фундаментальним переходом від реактивної моделі оборонного типу (спрямованої на спростування дезінформації) до проактивної стратегії конструювання національного гранднаративу, ефективним прикладом якого виступає інформаційна кампанія «Be Brave Like Ukraine». Виокремлено ключові тенденції експоненціального зростання впливу нерегульованих цифрових платформ (передусім Telegram) в умовах, де когнітивний вплив відіграє ключову роль у гібридній війні. Проведено ґрунтовну теоретичну екстраполяцію та глибоку аналогію з сучасними доктринальними підходами Північноатлантичного Альянсу до організації стратегічних комунікацій та інформаційних операцій (відповідно до стандартів AJP-10, AJP-10.1 та AJP-10.3). Здійснено компаративний аналіз досвіду управління інформаційним середовищем під час останніх збройних конфліктів високої інтенсивності у різних макрорегіонах. Зокрема, проаналізовано досвід Ізраїлю під час операції «Залізні мечі», де за допомогою соціологічних інструментів досліджено взаємозв’язок між інтенсивністю споживання інформаційних потоків, психологічним станом населення та збереженням інституційної довіри до уряду в періоди безпекової напруги. Також досліджено стратегію Туреччини під час транскордонних військових операцій, а саме використання доктрини «Блакитної Батьківщини» як концептуального фреймворку публічної дипломатії, спрямованого на артикуляцію інтересів держави та консолідацію суспільного консенсусу навколо питань безпеки. З’ясовано, що інститути масової комунікації виступають одним із фундаментальних факторів у глобальній конкуренції за когнітивне домінування.
Завантажити
Посилання
Boudreau, B. (2016). “We have met the enemy and he is us”: An analysis of NATO strategic communications: The International Security Assistance Force (ISAF) in Afghanistan, 2003–2014. NATO Strategic Communications Centre of Excellence. https://stratcomcoe.org/cuploads/pfiles/isaf_full_report_06-04-2016.pdf.
Bratic, V. (2008). Examining peace-oriented media in areas of violent conflict. International Communication Gazette, 70(6), 487–503. https://doi.org/10.1177/1748048508096397.
Dutsyk, D., & Umland, A. (2025). Between freedom and censorship: Ukraine’s mass media in times of full-scale war (SCEEUS Report No. 9). https://sceeus.se/en/publications/between-freedom-and-censorship-ukraines-mass-media-in-times-of-full-scale-war/.
Hedenskog, J. (2023). Explaining Ukrainian resilience (SCEEUS Report No. 5). Stockholm Centre for Eastern European Studies. https://sceeus.se/en/publications/explaining-ukrainian-resilience/.
Hoskins, A., & O’Loughlin, B. (2015). Arrested war: The third phase of mediatization. Information, Communication & Society, 18(11), 1320–1338. https://doi.org/10.1080/1369118X.2015.1068350.
Institute of Mass Information (IMI). (2024). 329 Ukrainian media outlets closed down since the start of Russia’s full-scale invasion – IMI study. https://imi.org.ua/en/monitorings/329-ukrainian-media-outlets-closed-down-since-the-start-of-russia-s-full-scale-invasion-imi-study-i64971.
Kitsa, M., & Haliv, O. (2024). To be or not to be: The United News Marathon as a source of information and object of criticism during the war in Ukraine. Central European Journal of Communication, 17(4), 447–460. https://doi.org/10.51480/1899-5101.17.4(38).712712.
NATO Standardization Office. (2023). Allied joint doctrine for information operations (AJP-10.1, Edition A, Version 1). https://assets.publishing.service.gov.uk/media/650c03bf52e73c000d9425bb/AJP_10_1_Info_Ops_UK_web.pdf.
NATO Standardization Office. (2023). Allied joint doctrine for strategic communications (AJP-10, Edition A, Version 1). https://assets.publishing.service.gov.uk/media/6525459d244f8e00138e7343/AJP_10_Strat_Comm_Change_1_web.pdf.
NATO Standardization Office. (2024). Allied joint doctrine for military public affairs (AJP-10.3, Edition A, Version 1). https://assets.publishing.service.gov.uk/media/670900d830536cb92748303e/AJP_10_3_Military_Public_Affairs.pdf.
Nilsson, P.-E., & Ekman, I. (2024). “Be Brave Like Ukraine”: Strategic Communication and the Mediatization of War. National Security and the Future, 25(1), 21–64. https://doi.org/10.37458/nstf.25.1.2.
Nilsson, P.-E., & Hellström, K. (2025). All eyes on Ukraine: Strategic communication in the Russo-Ukrainian war, 2023–2024 (Report No. FOI-R--5758--SE). Swedish Defence Research Agency. https://www.foi.se/rest-api/report/FOI-R--5758--SE.
USAID-Internews. (2024). Life in a smartphone: How Ukrainians used media and social networks in 2024. https://infolight.ua/en/2024/12/01/life-in-a-smartphone-how-ukrainians-used-media-and-social-networks-in-2024-usaid-internews-survey/.
Yang, L. F. (2009). Framing analysis of a conflict: War/peace journalism. SEARCH: The Journal of the South East Asia Research Centre for Communication and Humanities, 1(1), 17–32. https://www.researchgate.net/publication/315099601_Framing_Analysis_of_a_Conflict_War_Peace_Journalism.
Yavetz, G., Zumofen, R., & Mabillard, V. (2025). Trust in government and media consumption during an armed conflict: The case of the Israeli public during the Swords of Iron war. Armed Forces and Society. Advance online publication. https://doi.org/10.1177/0095327X251365854.
Безчотнікова, С., Зражевська, Н. (2024). Український медіаландшафт під час війни (2022–2024 рр.): трансформація, реакція на війну, динаміка медіаспоживання. [Ukrainian media land-scape during the war (2022–2024): transformation, reaction to the war, dynamics of media consumption] Інтегровані Комунікації, 18(2), 6–14. https://doi.org/10.28925/2524-2644.2024.181.
Головнокомандувач ЗСУ. Про організацію взаємодії між Збройними Силами України, іншими складовими сил оборони та представниками засобів масової інформації на час дії правового режиму воєнного стану [On the organization of interaction between the Armed Forces of Ukraine, other components of the defense forces and representatives of the mass me-dia during the period of the legal regime of martial law] (Наказ № 73, 3 березня 2022, зі змінами від 17 червня 2025 р.). МОУ. https://mod.gov.ua/diyalnist/normativno-pravova-baza/nakaz-golovnokomanduvacha-zsu-vid-03-03-2022-roku-73-zi-zminami.
Завантаження
Опубліковано
Заява про доступність даних
Усі дані наведено в статті
Номер
Розділ
Категорії
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Олексій Чернобай, Олександр Кульчицький, Дмитро Сіманський (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
