YouTube як інструмент формування іміджу закладу вищої освіти: теоретичний аспект та практика каналу «НУБІП.inside»
DOI:
https://doi.org/10.17721/2522-1272.2026.88.13Ключові слова:
YouTube-канал, імідж закладу вищої освіти, цифрові медіа, контент-маркетинг, НУБіП.insideАнотація
Мета статті – розглянути теоретичні засади та практику використання YouTube як інструменту формування іміджу закладу вищої освіти на прикладі вітчизняних та зарубіжних університетів, розкрити приклад YouTube-каналу НУБіП.inside Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП України) як позитивний досвід використання цього інструменту в комунікаційній стратегії формування іміджу університету. Основна гіпотеза полягає в тому, що системна відеокомунікаційна стратегія на платформі YouTube позитивно впливає на імідж університету та залученість цільових аудиторій. Об’єктами дослідження є офіційні YouTube-канали п’яти українських закладів вищої освіти (НаУКМА, КПІ ім. Сікорського, ХНУ ім. Каразіна, КНУ ім. Шевченка, УКУ) та чотирьох провідних зарубіжних університетів (Гарвард, Стенфорд, Оксфорд, Вагенінген), а також канал НУБіП.inside Національного університету біоресурсів і природокористування України. Методдослідження. Застосовано порівняльний аналіз вторинних даних: показників рейтингу uniRank (2025–2026 рр.), даних YouTube Analytics каналу НУБіП.inside станом на січень 2026 р., а також аналіз наукової літератури. Критерії оцінювання охоплювали кількість підписників, переглядів, відео, регулярність публікацій, різноманітність форматів та залученість аудиторії. Зафіксовано значний розрив між українськими та зарубіжними університетами: провідні іноземні заклади публікують 2–5 відео на тиждень у 5–7 форматах, тоді як українські – 1–3 відео на місяць у 2–3 форматах. Канал НУБіП.inside за 2025 р. зафіксував приріст підписників на 215%, частку нових глядачів 78,1% та 98 491 перегляд за весь час існування. Показано, що YouTube є стратегічно важливим інструментом університетської комунікації, що поєднує раціональні та емоційні компоненти іміджу. Досвід НУБіП.inside може бути моделлю для інших українських закладів вищої освіти, які прагнуть зміцнити конкурентні позиції через цифрові платформи.
Завантажити
Посилання
Cingillioglu, I., Gal, U., & Prokhorov, A. (2023). Social media marketing for student recruitment: An algorithmically sequenced literature review. Journal of Marketing for Higher Education, 34(2), 1101–1123. https://doi.org/10.1080/08841241.2023.2177789.
Clark, M., Fine, M. B., & Scheuer, C. L. (2017). Relationship quality in higher education marketing: The role of social media engagement. Journal of Marketing for Higher Education, 27(1), 40–58. https://doi.org/10.1080/08841241.2016.1269036.
Greeves, S., & Oz, M. (2024). YouTube in higher education: comparing student and instructor perceptions and practices. Frontiers in Education, 8, Article 1330405. https://doi.org/10.3389/feduc.2023.1330405.
Ruangkanjanases, A., Sivarak, O., Wibowo, A., & Chen, S.-C. (2022). Creating behavioral engagement among higher education’s prospective students through social media marketing activities: The role of brand equity as mediator. Frontiers in Psychology, 13, Article 1004573. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.1004573.
Tafesse, W. (2020). YouTube marketing: how marketers’ video optimization practices influence video views. Internet Research, 30(6), 1689–1707. https://doi.org/10.1108/INTR-10-2019-0406.
uniRank. Universities on YouTube: 2025 YouTube University Rankings. uniRank.org. https://www.unirank.org/YouTube/.
Жегус, О. В. (2018). Формування стратегії маркетингу в соціальних мережах закладу вищої освіти [Forming a social media marketing strategy for higher education institutions]. Маркетинг і Цифрові Технології, 2(2), 58–75. https://doi.org/10.15276/mdt.2.2.2018.5.
Живага, О. В., Вовченко, О. В., & Петренко, Н. С. (2020). Сучасні соціальні медіа як інструмент популяризації науки в умовах інформаційного суспільства [Contemporary social media as a tool for science popularization in the information society]. Наука та Наукознавство, 4(110), 88–109. https://doi.org/10.15407/sofs2020.04.088.
Зрибнєва, І. (2024). Використання відеоконтенту в маркетингу: стратегії створення, розповсюдження та взаємодії зі споживачами [The use of video content in marketing: creation, distribution and consumer engagement strategies]. Економіка та Суспільство, 59. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-59-32.
Освіта.ua. (2025). Рейтинг українських вишів «ТОП-200 Україна 2025». https://osvita.ua/vnz/rating/94871/.
Поплавський, М. (2021). Соціальні мережі як інструмент просування вищого навчального закладу (на матеріалах КНУКіМ) [Social networks as a tool for promoting higher education institutions]. Український Інформаційний Простір, 1(7), 14–30. https://doi.org/10.31866/2616-7948.1(7).2021.233777.
Семенюк, С. Б. (2019). Відеомаркетинг в діяльності закладів вищої освіти [Video marketing in the activities of higher education institutions]. Маркетинг і Цифрові Технології, 3(1), 68–77. https://doi.org/10.15276/mdt.3.1.2019.5.
Завантаження
Опубліковано
Заява про доступність даних
Усі дані надані у статті.
Номер
Розділ
Категорії
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Денис Рудень, Йордана Курганевич (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
