Багаторівневі позитивні комунікаційні простори навколо серйозної гри в умовах російсько-української війни: екосистема «НотаЄнота»
DOI:
https://doi.org/10.17721/10.17721/2522-1272.2026.89.8Ключові слова:
дезінформація, когнітивна стійкість, серйозні ігри, соціальні медіа, Україна, позитивні онлайн-простори, воєнна комунікаціяАнотація
Мета. У статті досліджується, як проєкт серйозної гри в контексті російсько-української війни може породжувати багаторівневі позитивні комунікаційні простори на кількох платформах і серед різних груп учасників. Дослідження ставить питання: як комунікаційні механізми та платформні можливості сприяли виникненню позитивної комунікаційної екосистеми навколо проєкту «НотаЄнота» в Україні. Метод.Використано дизайн змішаного кейс-стаді. Джерела даних охоплюють аналітику платформи, дані про членство і активність у телеграм-спільноті, записи міжмодульних зустрічей, дані активності Facebook-групи, звіти фасилітаторів (n = 948) та відповіді на опитування освітян (n = 236, рівень відповідей 94 %), зібрані впродовж двох хвиль впровадження (2023–2024). Для виявлення комунікаційних функцій і вимірів добробуту на п’яти рівнях екосистеми застосовано якісний тематичний аналіз. Результати. Навколо гри сформувалося п’ять взаємозалежних рівнів позитивного комунікаційного простору: платформа-конструктор завдань і навчальна інфраструктура; закрита телеграм-спільнота підтримки між колегами; синхронні міжмодульні зустрічі для рефлексії; напіввідкрита фахова мережа у Facebook; медіатизовані простори класу і бомбосховища для учнів. Кожен рівень активував функціональний, психологічний, соціальний або когнітивний вимір добробуту, а рівні функціонували як взаємопосилювальна екосистема, а не незалежно. Висновки. Серйозні ігри, що впроваджуються в умовах війни, можуть слугувати каталізаторами багаторівневих комунікаційних інфраструктур, які, схоже, підтримують фахову безперервність освітян, солідарність між колегами та посилюють когнітивну стійкість під час російсько-української війни. Результати роблять внесок у дослідження позитивних онлайн-просторів, пропонуючи екосистемну перспективу, що виходить за межі аналізу окремих платформ.
Завантажити
Посилання
Boyd, D. (2010). Social network sites as networked publics: Affordances, dynamics, and implications. In Z. Papacharissi (Ed.), A networked self (pp. 39–58). Routledge.
Braun, V., & Clarke, V. (2006). Using thematic analysis in psychology. Qualitative Research in Psy-chology, 3(2), 77–101. https://doi.org/10.1191/1478088706qp063oa.
Büchi, M. (2024). Digital well-being theory and research. New Media & Society, 26(1), 172–189. https://doi.org/10.1177/14614448211056851.
Bucher, T., & Helmond, A. (2018). The affordances of social media platforms. In J. Burgess, A. Mar-wick, & T. Poell (Eds.), The SAGE handbook of social media (pp. 233–253). SAGE.
Hutchby, I. (2001). Technologies, texts and affordances. Sociology, 35(2), 441–456. https://doi.org/10.1177/S0038038501000219.
Lorenz-Spreen, P., Lewandowsky, S., Sunstein, C. R., & Hertwig, R. (2020). How behavioural sciences can promote truth, autonomy and democratic discourse online. Nature Human Behaviour, 4(11), 1102–1109. https://doi.org/10.1038/s41562-020-0889-7.
Ng, Y.-L., Song, Y., Kwon, K. H., & Huang, Y. (2020). Toward an integrative model for online incivility research: A review and synthesis of empirical studies on the antecedents and consequences of uncivil online discussions. Telematics and Informatics, 47, 101323. https://doi.org/10.1016/j.tele.2019.101323.
Raney, A. A., Janicke-Bowles, S. H., Oliver, M. B., & Dale, K. R. (2021). Introduction to positive media psychology. Routledge.
Vanden Abeele, M. M. P. (2021). Digital well-being as a dynamic construct. Communication Theory, 31(4), 932–955. https://doi.org/10.1093/ct/qtaa024.
NotaYeNota. (2026). NotaEnota task-construction platform [Website]. https://notaenota.com.
Wenger, E. (1998). Communities of practice: Learning, meaning, and identity. Cambridge University Press.
Yin, R. K. (2018). Case Study Research and Applications: Design and Methods (6th ed.). SAGE.
Завантаження
Опубліковано
Заява про доступність даних
додані
Номер
Розділ
Категорії
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Alona Romaniuk (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
