Deepfake як технологія сфери соціальних та масових комунікацій: можливості та загрози
DOI:
https://doi.org/10.17721/2522-1272.2025.86.2Ключові слова:
штучний інтелект (ШІ); соціальні комунікації; медіаграмотність; критичне мислення, журналістська етика, системи виявлення «глибоких фейків»; дезінформація, пропагандаАнотація
У статті проаналізовано трансформаційну роль штучного інтелекту (ШІ) в журналістиці, зокрема про виклики і можливості. Особливу увагу приділено загрозам, які можуть забруднювати інформаційний простір, а саме: технологіям deepfake (глибоких фейків), які створюються за допомогою ресурсів ШІ. Мета статті – визначити вплив технологій штучного інтелекту (ШІ) на журналістику, зосередившись на загрозах і наслідках розповсюдження у мережі дипфейків. Досліджуються різні методи та технології на основі ШІ: використання передового програмного забезпечення для створення (RunwayML, HeyGen, Deepbrain AI Studios) та виявлення глибоких фейків (Deepware, Resemble AI та InVID & WeVerify), які стають дедалі важливішими в сучасних робочих процесах у медіа. Теоретичний аналіз доповнено практичними прикладами застосування технології «глибоких фейків» у рекламі та освіті. Порівняльний аналіз сучасних систем створення та верифікації «глибоких фейків» дає змогу оцінити їх небезпеку, а також вміти їх ідентифікувати та розрізняти, а також протидіяти їм у роботі сучасних журналістів. Результати дослідження свідчать, що штучний інтелект і нейронні мережі використовуються не лише для створення контенту, а й для захисту його автентичності. Однак для того, щоб ці системи відповідали вимогам журналістської доброчесності та довіри до медіаконтенту, необхідні подальші дослідження та вдосконалення.
Завантажити
Посилання
Akhtar, Z. (2023). Deepfakes generation and detection: A short survey. Journal of Imaging, 9(1), 18. https://doi.org/10.3390/jimaging9010018
Bezmalinovic T. Wenn Merkel plötzlich Trumps Gesicht trägt: Die gefährliche Manipulation von Bildern und Videos. (n.d.). Aargauer Zeitung. Retrieved October 31, 2024, from https://www.aargauerzeitung.ch/leben/digital/wenn-merkel-plotzlich-trumps-gesicht-tragt-die-gefahrliche-manipulation-von-bildern-und-videos-ld.1481742 [in German].
Comcast NBC Universal LIFT Labs. (2021). Lombardi Super Bowl Ad Features Voice Technology by LIFT Labs Alum Respeecher. URL: https://lift.comcast.com/2021/03/15/lombardi-super-bowl-ad-features-voice-technology-by-lift-labs-alum-respeecher/ (дата звернення: 01.11.2024).
Garriga, M., Ruiz-Incertis, R., & Magallón-Rosa, R. (2024). Artificial intelligence, disinformation and media literacy proposals around deepfakes. Observatorio (OBS)*. https://doi.org/10.15847/obsobs18520242445
Raturi, S., Mishra, A. K., & Maji, S. (2022). Fake news detection using machine learning. DeepFakes (pp. 121–133). New York. https://doi.org/10.1201/9781003231493-10
Schiff, K. J., Schiff, D., & Bueno, N. S. (2021). The liar’s dividend: How deepfakes and fake news affect politician support and trust in media. 50 p. URL: https://osf.io/preprints/socarxiv/x43ph/download
The EU’s Artificial Intelligence Act. (2024, March 13). URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2024-0138_EN.pdf.
The EU’s Digital Services Act. (2022, October 19). URL: https://www.eu-digital-services-act.com/.
WBUR. (2019). Perfect deepfake tech could arrive sooner than expected. URL: https://www.wbur.org/hereandnow/2019/10/02/deepfake-technology.
Бірюк, Я. (2022). Не вір очам своїм. Як deepfake змінює нашу реальність [Don’t believe your eyes. How deepfake changes our reality]. Ximera. URL: https://ximera.com.ua/2022/07/deepfake/.
Вальорська, А. (2020). Діпфейк та дезінформація (переклад з німецької мови В. Олійника) [Deepfake and disinformation (V. Oliynyk, Trans.)]. Київ: Академія української преси; Центр вільної преси.
Іванова, Т. (2024). Медіаграмотність та критичне мислення в процесі викладання дисциплін комунікаційного циклу: навч. Посібник [Media literacy and critical thinking in the process of teaching disciplines of the communication cycle: A textbook]. Київ: Академія української преси; Центр вільної преси. URL: https://www.aup.com.ua/uploads/Mediagramotnist_ta_kritichne_AUP24.pdf.
Кусий, А. (2024). Діпфейки: як розпізнати та захиститися [Deepfakes: How to recognize and protect yourself]? Інтернет Свобода. URL: https://netfreedom.org.ua/article/dipfejki-yak-rozpiznati-ta-zahistitisya.
Чиж, Д. (2024). Що таке діпфейки і чому український додаток Reface створює інакший контент [What are dipfakes and why the Ukrainian app Reface creates different content]. Bazilik Media. URL: https://bazilik.media/shcho-take-dypfejky-i-chomu-ukrainskyj-dodatok-reface-stvoriuie-inakshyj-kontent/
Завантаження
Опубліковано
Заява про доступність даних
Дослідницькі дані, використані в цій статті, включають аудіо-, відеофайли. Дані доступні за запитом у авторів. Частина матеріалів надана у відкритому доступі через платформу ФБ [https://www.facebook.com/share/p/1PhLq7c3hM/ ], з дотриманням етичних та правових норм щодо поширення інформації.
Номер
Розділ
Категорії
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Тетяна Іванова, Оксана Єфремова, Артур Чулков (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
