Мова медіа: дві тенденції текстотворення
DOI:
https://doi.org/10.17721/2522-1272.2025.87.2Ключові слова:
мова медіа, інтелектуалізація мовлення, аксіологізація мовлення, неологізмАнотація
Мета дослідження — визначити й охарактеризувати мовно-комунікативні процеси, що відбуваються в медіа і впливають на стан української мови як засобу спілкування. Для аналізу було обрано 13 онлайн-медіа, що посіли найвищі позиції в списку якісних медіа, і 10 новинних українськомовних каналів у месенджері «Телеграм», які мають найбільшу кількість підписників. У процесі дослідження застосовано загальнотеоретичні методи аналізу й синтезу, на основі яких виокремлено об’єкт дослідження та визначено мовно-комунікативні процеси, стимулятором яких є масмедіа; зіставно-порівняльний метод, який сприяв представленню результатів дослідження; метод систематичної випадкової вибірки текстів з метою відбору матеріалу для вивчення; описовий метод, що залучався для представлення ходу й результатів аналізу. На підставі дослідження зроблено висновки: 1. Надзвичайно важливим для медіа є усвідомлення своєї ролі в культурному розвитку суспільства, в усталенні та дотриманні правил і норм мовно-інформаційної комунікації. 2. Завдяки диджиталізації й цифровізації соціуму активізуються процеси інтелектуалізації і аксіологізації усного і писемного мовлення. 3. Масмедіа для розширення власного впливу на аудиторію формують нові правила комунікації з нею, де комунікативний компонент проявляється в інтерактивній взаємодії і домінує над культуромовним. 4. Мова масмедіа відображає сучасний стан української мови й у своєму узусі виходить за межі літературного сегмента масмедійних текстів у звʼязку з активізацією оцінного (аксіологічного) складника — вживання розмовно-просторічної та обсценної лексики, що відображає емоційне ставлення авторів текстів до подій. 5. Зростання частки запозиченої лексики, здебільшого англізмів, складних слів і абревіатур розхитує лексичні норми української мови на узусному рівні, змінює її фонетичне і графічне «обличчя».
Завантажити
Посилання
Баландіна, Н. (2012). М. А. Жовтобрюх як дослідник мови української преси [M. A. Zhovtobryukh as a researcher of the language of the Ukrainian press]. Рідний край. № 2, 75–82. http://dspace.opu.ua/jspui/bitstream/123456789/11166/1/Baland%20%282%29.pdf
Голоюх, Л. В. (2021). Відображення інтелектуалізації української мови кінця Х1Х ст. в оповіданнях Агатангела Кримського [Reflection of the intellectualization of the Ukrainian language at the end of the 19th century in the stories of Agathangel Krymsky]. Культура слова. № 95, 165–173. https://iul-nasu.org.ua/wp-content/uploads/2022/08/13_ks_95.pdf
Гриценко, С. (2022). Мовні інновації російсько-української війни 2022 року [Linguistic innovations of the Russian-Ukrainian war of 2022]. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. № 2 (32), 9–16. https://philology-journal.com/index.php/journal/issue/view/17/18
Житар, І. В., Матвійчук, Т. П. (2024). Неологізація мови у часи війни: структурно-семантичні особливочті новотворів [Neologization of language during wartime: structural and semantic features of neologisms]. Науковий вісник гуманітарного університету. Сер. Філологія. № 65, 33–36. http://www.vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v65/10.pdf
Жовтобрюх, М. А. (1963). Мова української преси (до середини дев’яностих років ХІХ ст.) [The language of the Ukrainian press (until the mid-1890s)]. Київ: Вид-во АН УРСР. 415 с.
Жовтобрюх, М. А. (1970). Мова української періодичної преси (кінець ХІХ – поч. ХХ ст.) [The language of the Ukrainian periodical press (late 19th – early 20th centuries)]. Київ: Наукова думка. 304 с.
Клименко, Н. Ф., Карпіловська, Є. А., Кислюк, Л. П. (2008). Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі [Dynamic processes in the modern Ukrainian lexicon]. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго. https://shron1.chtyvo.org.ua/Kysliuk_Larysa/Dynamichni_protsesy_v_suchasnomu_ukrainskomu_leksykoni.pdf
Кобиш, О. (2013). Словотвірні та семантичні неологізми в сучасній української мові [Word-forming and semantic neologisms in the modern Ukrainian language]. Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 8. Філологічні науки (мовознавство). №. 5, 69–76. https://enpuirb.udu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/e9450320-a1cc-41b4-8b0b-cecfca84b6aa/content
Коць, Т. (2017). Аксіологічний і часовий виміри мовної норми [Axiological and temporal dimensions of the language norm]. Українська мова. № 4, 42–50. https://iul-nasu.org.ua/pdf/ukrmova/4_17/6.pdf
Мова і час (1977). Розвиток функціональних стилів сучасної української літературної мови [Language and Time. Development of functional styles of the modern Ukrainian literary language]. Київ: Наук. думка. 237 с.
Особливості мови і стилю засобів масової інформації (1983) [Features of language and style of the media]. Київ: Вища школа. 150 с.
Пилинський, М. М. (1976). Мовна норма і стиль [Language norm and style]. Київ: Наук. думка. 288 с.
Пономарів, О. (1983). Норми літературної мови в засобах масової інформації [Norms of literary language in the media]. Особливості мови і стилю ЗМІ. Київ: Вища школа, 50–52.
Рогальська-Якубова, І. І., Чепелюк, Н. І. (2023). Особливості словотворення неологізмів тематичної групи «війна» в українському інтернет-дискурсі [Peculiarities of word formation of neologisms of the thematic group "war" in Ukrainian Internet discourse]. Закарпатські філологічні студії. № 29. Т. 2, 43–47. http://dspace.opu.ua/jspui/bitstream/123456789/14917/1/Chepelyuk%202023.pdf
Степаненко, М. І. (2005). Патріарх українського мовознавства : до 100-річчя з дня народження проф. Михайла Жовтобрюха [Patriarch of Ukrainian Linguistics: On the 100th Anniversary of the Birth of Prof. Mykhailo Zhovtobryukh]. Полтава: АСМІ. http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/6467
Струганець, Л. В. (2011). Диференційні ознаки норми літературної мови [Differential № 74, 34–43. https://ks.iul-nasu.org.ua/wp-content/uploads/sites/7/2023/04/6_ks_74.pdf
Тараненко, О. О. (2015). Актуалізовані моделі в системі словотворення сучасної української мови (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) [Updated models in the word formation system of the modern Ukrainian language (late 20th – early 21st centuries)]. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго. https://shron1.chtyvo.org.ua/Taranenko_OO/Aktualizovani_modeli_v_systemi_slovotvorennia_suchasnoi_ukrainskoi_movy__kinets_XX__pochatok_XXI_st.pdf?
Український правопис (2019). [Ukrainian orthography]. Київ: Наук. думка. https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/Pravopys.2019/ukr.pravopys-2019.pdf
Чемеркін, С. (2009). Функціонально-стильові та жанрові різновиди української мови в інтернеті [Functional-stylistic and genre varieties of the Ukrainian language on the Internet]. http://www.interklasa.pl/portal/dokumenty/ridna_mowa_uk/index.php?page=rm26_05
Шевченко, Л. (2003). Концепти теорії інтелектуалізації літературної мови в контексті розвитку стилю масової інформації [Concepts of the theory of intellectualization of literary language in the context of the development of mass media style]. Актуальні проблеми української лінгвістики. № 7, 3–15. http://nbuv.gov.ua/UJRN/apyl_2003_7_3
Завантаження
Опубліковано
Заява про доступність даних
Усі дані викладено в цій статті, раніше не оприлюднювалися.
Номер
Розділ
Категорії
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Наталія Шумарова, Ірина Мариненко (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
