Медіарепрезентація ЛГБТК+ людей в українських і міжнародних дослідженнях: систематичний огляд літератури
DOI:
https://doi.org/10.17721/2522-1272.2025.87.8Ключові слова:
медіарепрезентація ЛГБТК+, систематичний огляд, квір-теорія, фрейм-аналіз, критичні медіадослідженняАнотація
Цей систематичний огляд літератури заповнює прогалину в порівнянні медіарепрезентації ЛГБТК+ людей в українських та міжнародних дослідженнях, фокусуючись на спільних тенденціях, відмінностях та викликах у теоретичних підходах, методологіях і результатах. Дослідження спрямоване на аналіз зростання видимості, стереотипів, мови ворожнечі, ролі цифрових технологій та етичних аспектів у формуванні суспільних уявлень про гендерну та сексуальну різноманітність, із акцентом на культурні, соціально-політичні та методологічні відмінності. Огляд проведено відповідно до PRISMA 2020. Корпус літератури охоплює рецензовані наукові статті, монографії, дисертації, автореферати та розділи книг. Первинний пошук у базах даних Google Scholar, Web of Science, Scopus та українських репозиторіях виявив 517 публікацій; після відбору за заголовками, анотаціями та повними текстами до фінального аналізу включено 51 джерело. Період охоплення – з 2013 року по липень 2025 року. Загальні висновки: видимість ЛГБТК+ у медіа зростає, але репрезентація часто стереотипна, негативна, з мовою ворожнечі та недостатньою увагою до певних ідентичностей (лесбійок, бісексуальних та трансгендерних людей). Міжнародні дослідження застосовують квір-теорію, фрейм-аналіз та критичну теорію медіа, підкреслюючи вплив на суспільне сприйняття. В українському контексті домінують геополітичні впливи, обмежена видимість та еволюція наративів під час криз. Порівняльний аналіз виявляє географічні та культурні дисбаланси та потребу в етичних стандартах для інклюзивності. Рекомендації: посилити емпіричні дослідження та етичні практики.
Завантажити
Посилання
Adams, N., Pearce, R., Veale, J., Radix, A., Castro, D., Sarkar, A., & Thom, K. (2017). Guidance and ethical considerations for undertaking transgender health research and institutional review boards adjudicating this research. Transgender Health, 2, 165–175. https://doi.org/10.1089/trgh.2017.0012
Anteby, M., & Anderson, C. (2014). The shifting landscape of LGBT organizational research. SSRN. https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2456641
Avenant, S. (2024). (Un)scaffolding gender: Social media and the evolution of nonbinary identity. Internet Histories, 9(1–2), 144–162. https://doi.org/10.1080/24701475.2024.2431797
Berger, M., Taba, M., Marino, J., Lim, M., & Skinner, S. (2022). Social media use and health and well-being of lesbian, gay, bisexual, transgender, and queer youth: Systematic review. Journal of Medical Internet Research, 24(9), Article e38449. https://doi.org/10.2196/38449
Boisvert, S. (2023). Réflexions sur le potentiel de queerisation des études télévisuelles et de l'analyse des séries télévisées. Les cahiers du CEDREF, 26. https://doi.org/10.4000/cedref.2019
Butler, J. (1990). Gender trouble: Feminism and the subversion of identity. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203824979
Cao, S., Geng, M., Li, O., & Pan, R. (2022). Research on the image construction of LGBT groups from different media perspectives. In Proceedings of the 2022 3rd International Conference on Mental Health, Education and Human Development (MHEHD 2022). https://doi.org/10.2991/assehr.k.220704.092
Carlson, D. L. (2014). Postqueer? Examining tensions between LGBT studies and queer theory: A review of LBGT studies and queer theory. Journal of LGBT Youth, 11(1), 95–100. https://doi.org/10.1080/19361653.2014.840767
Chen, J., Andreassen, K., & Mason, L. (2024). Engendering ethics: Recognition and inclusion of intersectional identities in queer communities when conducting population survey research. Continuum, 38, 292–306. https://doi.org/10.1080/10304312.2024.2338478
Coker, M., Quinn, S., O'Neil, G., & Ruppel, E. (2023). "It allows me to be 'me'": Self-presentation, authenticity, and affordances among LGBTQ+ social media users. Human Communication & Technology, 3(2). https://doi.org/10.17161/hct.v3i2.18641
Coviello, P. (2025). Have joy: Queer theory and Mormon studies. Mormon Studies Review, 12, 57–69. https://doi.org/10.5406/21568030.12.07
Engel, S. M. (2013). Frame spillover: Media framing and public opinion of a multifaceted LGBT rights agenda. Law & Social Inquiry, 38(2), 403–441. https://doi.org/10.1111/j.1747-4469.2012.01319.x
Entman, R. M. (1993). Framing: Toward clarification of a fractured paradigm. Journal of Communication, 43(4), 51–58. https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.1993.tb01304.x
Ferrari, F., & Mancini, T. (2020). Gender binary thèmata in social representations of sexual minorities: A ten year scoping review. Sexuality & Culture, 24, 2202–2229. https://doi.org/10.1007/s12119-020-09716-6
Gerbner, G., & Gross, L. (1976). Living with television: The violence profile. Journal of Communication, 26(2), 173–199. https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.1976.tb01397.x
GLAAD. (2024). Studio Responsibility Index 2024. https://glaad.org/sri/2024/
GLAAD. (2025). Studio responsibility index 2025. https://glaad.org/sri/2025/
Gross, L. (2001). Up from invisibility: Lesbians, gay men, and the media in America. Columbia University Press.
Hewitt, A. (2018). An introduction to queer theory. Seen and Heard; Literary Cultures, (2), 1–4.
Higueras-Ruiz, M. J., & González-Corisco, M. (2025). LGBTQ+ representation in American fiction series: Analysis of archetypes in queer characters on the streaming platform Max. Sexuality & Culture. Advance online publication. https://doi.org/10.1007/s12119-025-10361-0
Jacobs, L., & Meeusen, C. (2020). Coming out of the closet, also on the news? A longitudinal content analysis of patterns in visibility, tone and framing of LGBTs on television news (1986–2017). Journal of Homosexuality, 68(2), 1–25. https://doi.org/10.1080/00918369.2020.1733352
James, T., & Platzer, H. (1999). Ethical considerations in qualitative research with vulnerable groups: Exploring lesbians' and gay men's experiences of health care – A personal perspective. Nursing Ethics, 6, 73–81. https://doi.org/10.1177/096973309900600108
Karpovets, M., Petrushkevych, M., & Shershnova, O. (2022). The specifics of religious issues in Ukrainian gender electronic mass media. Journal of Education Culture and Society, 13(2), 515–530. https://doi.org/10.15503/jecs2022.2.515.530
Kasianchuk, M. (2022). Hate speech towards LGBT in Ukrainian online media. Sociology: Theory, Methods, Marketing, (2), 138–161. https://doi.org/10.15407/sociology2022.02.138
Labor, J. S., & San Pascual Ma. R. S. (2022). Online discourse framing of LGBTQIA+ student activism in the Philippines. In LGBTQ digital cultures (pp. 24–47). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003196457-3
Lewis, C., & Reynolds, N. (2021). Considerations for conducting sensitive research with the LGBTQIA+ communities. International Journal of Market Research, 63, 544–551. https://doi.org/10.1177/14707853211030488
McInroy, L. B., & Craig, S. L. (2016). Perspectives of LGBTQ emerging adults on the depiction and impact of LGBTQ media representation. Journal of Youth Studies, 20(1), 32–46. https://doi.org/10.1080/13676261.2016.1184243
Myers, L. J. (2025). Changing the channel: How queer representation in mainstream media influences social perceptions in young adult viewers [Master's thesis, University of Northern Colorado]. UNC Scholarship & Creative Works @ Digital UNC. https://digscholarship.unco.edu/theses/350
Nartey, M. (2021). Marginality and otherness: The discursive construction of LGBT issues/people in the Ghanaian news media. Media, Culture & Society, 44, 785–801. https://doi.org/10.1177/01634437211045552
Ng, R., Chow, T. Y. J., & Yang, W. (2024). News media coverage of LGBT identities over 10 years in a 400-million-word corpus. PLOS One, 19(1), Article e0300385. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0300385
Page, M. J., McKenzie, J. E., Bossuyt, P. M., Boutron, I., Hoffmann, T. C., Mulrow, C. D., … Moher, D. (2021). The PRISMA 2020 statement: An updated guideline for reporting systematic reviews. BMJ, 372, n71. https://doi.org/10.1136/bmj.n71
Payne, R. (2024). Queer by numbers, or what is happening to popular discourses of LGBTQ+ media representation? Queer Studies in Media & Popular Culture, 9(2), 183–199. https://doi.org/10.1386/qsmpc_00128_1
Plakhotnik, O., & Mayerchyk, M. (2023). Pride contested: Geopolitics of liberation at the buffer periphery of Europe. Lambda Nordica, 28(2–3), 25–53. https://doi.org/10.34041/ln.v.874
Dr. Divya Jyoti Randev. (2022). Role of the Media in an Unequal World: LGBTQ Gender Identity and Portrayal. Journal of Media, Culture and Communication, 2(01), 1–7. https://doi.org/10.55529/jmcc21.1.7
Rodriguez, R., Beronilla, Z. ., Colita, L. A. V. ., & Tulud, D. (2025). Framing LGBTQIA+ Identities: A Critical Discourse Analysis of Gender and Sexuality Representation in Student Publications. International Journal of Language and Literary Studies, 7(2). 344–363. https://doi.org/10.36892/ijlls.v7i2.2060
Roffee, J., & Waling, A. (2017). Resolving ethical challenges when researching with minority and vulnerable populations: LGBTIQ victims of violence, harassment and bullying. Research Ethics, 13, 4–22. https://doi.org/10.1177/1747016116658693
Ryzhko, O. (2023). The subject of queer community in teenage books: Ukrainian discourse. State and Regions. Series: Social Communications, 98–109. https://doi.org/10.32840/cpu2219-8741/2023.4(56).12
Sedgwick, E. K. (1990). Epistemology of the closet. University of California Press. https://doi.org/10.1525/9780520934481
Self, J. M. (2015). Queering center: A critical discourse analysis of university LGBT center theoretical foundations. Journal of Critical Thought and Praxis, 4(2). https://doi.org/10.31274/JCTP-180810-48
Serafin, A., & Hrytsiv, N. (2022). Politically correct vocabulary in modern English-language media text and ways of rendering it into Ukrainian. Young Scientist, 1(101), 186–193. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2022-1-101-39
Servais, J., Vanhoutte, B., Maddy, H., & Godin, I. (2024). Ethical and methodological challenges conducting participative research with transgender and gender-diverse young people: A systematic review. International Journal of Transgender Health, 25(3), 419–438. https://doi.org/10.1080/26895269.2024.2323524
Shevtsova, M. (2020). Fighting «Gayropa»: Europeanization and instrumentalization of LGBTI rights in Ukrainian public debate. Problems of Post-Communism, 67(6), 500–510. https://doi.org/10.1080/10758216.2020.1716807
Soroka, Y., Crawley, S. L., Dzyuba, O., & Green, A. (2022a). Perverts or heroes in the post‐socialist «cold war»: Formula stories of lesbian/bisexual/queer women and transgender people in Ukrainian media. Symbolic Interaction, 46(2), 133–158. https://doi.org/10.1002/symb.627
Soroka, Y., & Crawley, S. (2022b). Perverts or heroes in the post-socialist “cold war” [Video]. YouTube. https://youtu.be/v3dCj0yYm_g
Teteriuk, M. (2016). Between ‘the Russian World’and ‘the Ukrainian Nation’: Kyiv Pride Before and After Euromaidan. Institut Für Die Wissenschaften Vom Menschen. https://www.iwm.at/read-listen-watch/transit-online/between-the-russian-world-and-the-ukrainian-nation-kyiv-pride-before-and-after-euromaidan/
van Dijk, T. A. (2023). Analyzing frame analysis: A critical review of framing studies in social movement research. Discourse Studies, 25(2), 153–178. https://doi.org/10.1177/14614456231155080
Ventura, R. (2019). LGBT/Queer media studies: aportaciones para su consolidación como campo de estudio [Doctoral dissertation, Universidad de La Rioja]. Dialnet. https://dialnet.unirioja.es/servlet/tesis?codigo=256912
Yan, T. (2025). An increasing acceptance of LGBT: Media representation of LGBTQ social media influencers in China. Environment and Social Psychology. https://doi.org/10.59429/esp.v10i2.3441
Yuan, G., Agatha, M., & Guintu, A. (2025). LGBT representation in film and media: Social impact and future development: A literature review. International Journal of Education and Social Development. https://doi.org/10.54097/kr2wjr51
Zhuravska, O., & Rosinska, O. (2022). The phenomenon of social invisibility of certain Ukrainian citizens categories during crisis periods. Rupkatha Journal on Interdisciplinary Studies in Humanities, 14(4), Article 9. https://doi.org/10.21659/rupkatha.v14n4.09
Кузнєцова, Т. (2020). Риторика ненависті в сучасних медіа: український контекст [Hate rhetoric in contemporary media: Ukrainian context]. LINGUA MONTENEGRINA, XIII(1)(25), 151–161. https://doi.org/10.46584/lm.v25i1.767
Лисиця, Н., Холодний, Г., Ус, М., Скориніна-Погрібна, О & Белікова Ю. (2023). Сучасний марке-тинг у цифровому просторі: монографія [Modern marketing in the digital space: monograph]. Харків: ХНЕУ ім. С. Кузнеця. http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/30598
Маліков, В. (2020). Вивчення історії ЛГБТ-спільноти в міському просторі: доступність джерел та етичні виклики [Studying the history of the LGBT community in urban space: Source availability and ethical challenges]. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Актуа-льні проблеми розвитку українського суспільства, (1), 14–19. http://aprus.khpi.edu.ua/article/view/2227-6890.2020.1.03
Поліщук, Л. В. (2025). Аналіз наративів про ЛГБТК+ на телеграм-каналі «Труха⚡Україна» [Analysis of LGBTQ+ narratives in the telegram channel “Truha⚡Ukraine”]. Обрії друкарства, 34–51. https://doi.org/10.20535/2522-1078.2025.2(18).338196
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Категорії
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Леонід Поліщук (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
