Напівреальність загрози: медіадискурс повідомлень про появу безпілотників у Європі
DOI:
https://doi.org/10.17721/2522-1272.2026.88.14Ключові слова:
медіа, журналістика, новини, медіа дискурс, дрони, безпілотники, сек’юритизація, корпус текстів, дискурс-аналіз, геополітика, безпекаАнотація
Метою статті є виявлення лексико-дискурсивних патернів репрезентації дронових загроз у новинному медіадискурсі та аналіз їх функціонування у формуванні безпекових інтерпретацій технологічних подій.. Гіпотеза полягає в тому, що повідомлення про дрони формують уявлення про потенційну загрозу навіть за умов епістемічної невизначеності, активуючи політику страху та легітимізуючи оборонні реакції. Учасники (корпус даних): для дослідження використано архів преси PressReader. Пошук здійснювався за ключовими словами «дрони», «безпілотники» та «винищувачі» («drones», «unmanned aerial vehicles», «fighter jets»). Період збору даних охоплював часовий проміжок з 10 вересня 2025 р. до 10 жовтня 2025 р. У результаті пошуку сформовано вибірку з 150 новинних публікацій, які склали емпіричну базу дослідження. Серед них 72 англомовні газети з Великої Британії та Ірландії (The Daily Telegraph, The Guardian), США (The Washington Post, Los Angeles Times), Канади (Toronto Sun, Montreal Gazette) та Європейського Союзу (Deutsche Welle, EuroNews). Метод дослідження. Використано корпусно-асистований дискурс-аналіз, що поєднує кількісні методи корпусної лінгвістики (колокаційний та частотний аналіз) з якісною інтерпретацією лексико-дискурсивних патернів. Проаналізовано механізми номінації, предикації та аргументації, а також використання метафор, концептів і маркерів невизначеності. Результати дослідження показують, що дрони представлені як агенти загрози, контрольовані інституціями, та предмет експертного знання. Висвітлення включає стратегії епістемічної (спостереження), емоційної (тривога) та політичної (легітимація оборони) репрезентації. Висновки та практичне значення: дослідження демонструє, як новини формують безпековий дискурс, перетворюючи технологічні інциденти на символи політичної загрози. Результати можуть бути використані журналістами, редакторами та фахівцями з безпеки для оцінювання впливу новинного фреймування на громадське сприйняття ризику та формування стратегій комунікації у сфері технологічної та інформаційної безпеки.
Завантажити
Посилання
Amer, M. (2017). Critical discourse analysis of war reporting in the international press: the case of the Gaza war of 2008–2009. Palgrave Commun 3, 13. https://doi.org/10.1057/s41599-017-0015-2.
Arcimavičienė, L. (2025). How direct discourse shapes war news coverage. Social Sciences & Humanities Open, 11, 101403, 1–11. https://doi.org/10.1016/j.ssaho.2025.101403.
Baker, P. (2006). Using corpora in discourse analysis. Continuum.
Balzacq, T. (Ed.). (2010). Securitization Theory: How Security Problems Emerge and Dissolve (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203868508.
Buzan, B., Wæver, O., & de Wilde, J. (1998). Security: A new framework for analysis. Lynne Rienner Publishers.
Cammaerts, B. (2022). The abnormalisation of social justice: The ‘anti-woke culture war’ discourse in the UK. Discourse & Society, 33(6), 730–743. https://doi.org/10.1177/09579265221095407.
Carvalho, A. (2008). MEDIA(TED) DISCOURSE AND SOCIETY: Rethinking the framework of Critical Discourse Analysis. Journalism Studies, 9(2), 161–177. https://doi.org/10.1080/14616700701848162.
Dziuba, O. (2019). Muslim discourse or discourse of Muslims: a method of research object nomination in discourse analysis. Ukrainian Society, 2019(2), 51–60. https://doi.org/10.15407/socium2019.02.051.
Fairclough, N. (1995). Critical discourse analysis: The critical study of language. London and New York: Longman.
Hansen, L. (2006). Security as Practice: Discourse Analysis and the Bosnian War (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203236338.
Heath-Kelly, C. (2012). Counter-Terrorism and the Counterfactual: Producing the ‘Radicalisation’ Discourse and the UK PREVENT Strategy. The British Journal of Politics and International Relations, 15(3), 394-415. https://doi.org/10.1111/j.1467-856X.2011.00489.x.
Höijer, B. (2004). The Discourse of Global Compassion: The Audience and Media Reporting of Human Suffering. Media, Culture & Society, 26(4), 513–531. https://doi.org/10.1177/0163443704044215.
Jiwani, Y. (2006). Missing and Murdered Women: Reproducing Marginality in News Discourse. Canadian Journal of Communication, 31(4), 895–918. https://doi.org/10.22230/cjc.2006v31n4a1825.
LaMothe, R. (2012). Fever and Fervor: The Seductions, Dynamics, and Travails of War Discourse. Pastoral Psychology, 61(3), 319–332. https://doi.org/10.1007/s11089-012-0431-6.
Pankov, M., Mihelj, S., & Bajt, V. (2011). Nationalism, gender and the multivocality of war discourse in television news. Media, Culture & Society, 33(7), 1043-1059. https://doi.org/10.1177/0163443711415745.
Partington, A., Duguid, A., & Taylor, C. (2013). Patterns and meanings in discourse: Theory and practice in corpus-assisted discourse studies (CADS). John Benjamins Publishing Company.
Paziuk, A., Lande, D., Shnurko-Tabakova, E., & Kingston, P. (2025). Decoding manipulative narratives in cognitive warfare: a case study of the Russia-Ukraine conflict. Frontiers in Artificial Intelligence, 8. https://doi.org/10.3389/frai.2025.1566022.
Reisigl, Martin, and Ruth Wodak (2001). Discourse and Discrimination: Rhetorics of Racism and Antisemitism. London: Routledge.
van Dijk, T. A. (1993). Principles of critical discourse analysis. Discourse & Society, 4(2), 249–283. http://www.jstor.org/stable/42888777.
van Dijk, T. A. (2006). Discourse and manipulation. Discourse & Society, 17(3), 359–383. https://doi.org/10.1177/0957926506060250.
Van Leeuwen, T., & Wodak, R. (1999). Legitimizing Immigration Control: A Discourse-Historical Analysis. Discourse Studies, 1(1), 83–118. https://doi.org/10.1177/1461445699001001005.
Wodak, R. (2015). The politics of fear. SAGE Publications Ltd., https://doi.org/10.4135/9781446270073.
Wodak, Ruth, and Michael Meyer, eds. (2009). Methods of Critical Discourse Analysis. 2nd ed. London: SAGE Publications.
Андрощук, О., & Скрипник, А. (2023). Метафоризація концепту Ukraine у французькому медіа-дискурсі [Metaphorization Of The Concept Ukraine In French Media Discourse]. Вісник Науки Та Освіти, 7(13). https://doi.org/10.52058/2786-6165-2023-7(13)-43-57.
Білик, О., & Ганзін, В. (2023). Медіадискурс та його вплив на зображення російсько-української війни: критичний аналіз дискурсивних стратегій і маніпулятивних технік [Media Dis-course And Its Impact On The Portrayal Of The Russo-Ukrainian War: Critical Study Of The Discursive Strategies And Manipulative Techniques]. Folium, 33–39. https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.4.
Благовірна-Храновська, У., & Ущина, В. (2025). Контент-аналіз як інструмент вивчення сучасного дискурсу [Content Analysis As A Tool For Studying Contemporary Discourse]. Grail of Science, (56), 425–431. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.19.09.2025.049.
Гізер , К., & Ніконова, В. (2021). Критичний дискурс-аналіз в перекладі мас-медійних текстів [Crit-ical Discourse Analysis in the Translation of Mass Media Texts]. Грааль науки, (4), 345-357. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.07.05.2021.063.
Голець, А. А., & Баклаженко, Ю. В. (2024). Тропеїчно-фігуральне відображення концепту «війна» в українськомовному дискурсі мас-медіа та його відтворення англійською мовою [Tropic-Figurative Reflection Of The Concept Of “War” In The Ukrainian-Language Media Discourse And Its Reproduction In English]. Професійно-прикладні дидактики, (2), 25–30. https://doi.org/10.37406/2521-6449/2024-2-4.
Дворянин, П., & Телячий, Ю. (2024). Війна і мова: проблематика мовної політики України у вітчизняному мас-медійному дискурсі (2014 – 2022) [War And Language: Language Policy Issues Of Ukraine In Domestic Mass Media Discourse (2014 – 2022)]. Східноєвропейський історичний вісник, (33), 239–252. https://doi.org/10.24919/2519-058x.33.317463.
Заблоцький, Ю. В. (2025). Мультимодальний критичний дискурс-аналіз репрезентації курської операції в англомовній політичній карикатурі [Multimodal Critical Discourse Analysis Of The Representation Of The Kursk Operation In English-Language Political Cartoons]. Нова філологія, (98), 78-86. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2025-98-10.
Кочубейник, О. (2020). Критичний дискурс аналіз: як забезпечувати репрезентативність корпусу текстів? [Critical discussion analysis: how to assure the representativity of the text corpus?] Психологія особистості, 10(1), 140–148. https://doi.org/10.15330/ps.10.1.140-148.
Мацелюх, І. (2025). Критичний дискурс-аналіз принципів пропаганди Й. Геббельса у висвітленні війни Росії проти України на каналі RT [CDA Of Goebbels’s Principles Of Propaganda In Rt’s Coverage Of Russia’s War On Ukraine]. Проблеми Гуманітарних Наук Серія Філологія, 61, 86–99. https://doi.org/10.24919/2522-4565.2025.61.10.
Павліченко, Л., & Білас, Л. (2024). Протидія російським фейковим наративам у британських та американських медіа: критичний дискурс-аналіз (КДА) [Countering Russian Fake Narra-tives In British And American Media: Critical Discourse Analysis (CDA)]. Inozenma Philologia, 137, 133–142. https://doi.org/10.30970/fpl.2024.137.4496.
Тхоровська, С. (2022). Метод дискурс-аналізу: поняття та застосування (на прикладі ідеологічного дискурсу) [Discourse analysis method: concept and application (on the ex-ample of ideological discourse)]. Молодий вчений, 2(102), 104-107. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2022-2-102-21.
Шевченко, І. (2023). Сценарії смислотворення в медіадискурсі: когнітивний і мультимодальний аналіз [Meaning-Making Scenarios In Media Discourse: A Cognitive And Multimodal Analy-sis]. Науковий вісник ХДУ Серія Германістика та міжкультурна комунікація, 1, 99–106. https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2023-1-14.
Януш, О. Б. (2010). Критичний дискурс-аналіз як теорія і метод [Critical discourse analysis as a theory and method]. Проблеми семантики слова, речення та тексту, (24), 317–323.
Яровий Д. (2017). Критичний дискурс-аналіз як метод дослідження політичного дискурсу в соціальних медіа [Critical Discourse Analysis As A Method Of Research Of Political Dis-course In Social Media]. Психологічні перспективи, 29, 244–256. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2017-29-244-256.
Ярошенко, О. (2025). Дані дослідження [Research Data]. https://doi.org/10.5281/zenodo.17723521.
Завантаження
Опубліковано
Заява про доступність даних
Дані знаходяться за лінком: https://doi.org/10.5281/zenodo.17723521
Номер
Розділ
Категорії
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Олександра Ярошенко (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
