OSINT як поле конвергенції журналістики і правозахисту: досвід документування воєнних злочинів в Україні
DOI:
https://doi.org/10.17721/2522-1272.2026.88.7Ключові слова:
конвергенція журналістики і правозахисту, OSINT, воєнні злочини, цифрові докази, правозахисна журналістика, журналістика правозахисту, підзвітність, Берклійський протокол, Truth Hounds, BellingcatАнотація
У статті досліджено феномен конвергенції журналістики і правозахисту в умовах повномасштабного збройного конфлікту між Росією та Україною на матеріалі практик документування воєнних злочинів за допомогою розвідки на основі відкритих джерел (Open Source Intelligence, OSINT). Мета розвідки – концептуалізувати OSINT як інституційний простір, де журналістська і правозахисна діяльності зближуються, взаємозбагачуються і продукують нові гібридні форми медіадіяльності. Методологія поєднує аналіз документів (Берклійський протокол, Basic Investigative Standards for Documenting International Crimes in Ukraine), кейс-стаді (воєнні злочини в Бучі, Маріуполі, Миколаєві, Краматорську, депортація дітей) та інституційний аналіз конвергентних організацій (Bellingcat, Truth Hounds, ZMINA, Centre for Information Resilience). Результати. Виявлено три рівні взаємопроникнення: інструментальний (спільне використання OSINT-методів), інституційний (становлення організацій-гібридів на стику медіа і громадських організацій) та нормативний (формування спільних стандартів відповідальної роботи з цифровими доказами). Визначено правові та етичні виклики конвергентного документування. Висновки. Журналістика без правозахисного методологічного стрижня продукує матеріали, що нерідко мають сумнівну доказову силу, правозахист без журналістської суспільної видимості не генерує тиску, необхідного для реального судового переслідування. Їхня взаємозалежність є структурною умовою спільної ефективності.
Завантажити
Посилання
Amnesty International (2022). “Children”: The attack on the Donetsk Regional Academic Drama Theatre in Mariupol, Ukraine (Index: EUR 50/5713/2022). https://www.amnesty.org/en/documents/eur50/5713/2022/en/.
Berkeley HRC & OHCHR (2020). Berkeley Protocol on Digital Open Source Investigations. Human Rights Center, UC Berkeley / OHCHR. https://humanrights.berkeley.edu/programs-projects/tech-human-rights-program/berkeley-protocol.
CIR – Centre for Information Resilience (2025). How OSINT shaped reporting on the war in Ukraine. Eyes on Russia. https://www.info-res.org/eyes-on-russia/articles/how-osint-shaped-reporting-on-the-war-in-ukraine/.
Deuze, M. (2004). What is multimedia journalism? Journalism Studies, 5(2), 139–152. https://doi.org/10.1080/1461670042000211131.
Doyle, G. (2022, April 5). Satellite images show civilian deaths in Ukraine town while it was in Russian hands. Reuters. https://www.reuters.com/world/europe/satellite-images-show-civilian-deaths-ukraine-town-while-it-was-russian-hands-2022-04-05/.
Global Rights Compliance. (2023). Basic Investigative Standards for Documenting International Crimes in Ukraine. Asser Institute; MATRA-Ukraine. https://www.asser.nl/media/796395/basic-investigative-standards-for-documenting-international-crimes-in-ukraine-guides.pdf.
GMF – German Marshall Fund of the United States (2024). Tracking Missing Children Amid War. https://www.gmfus.org/tracking-missing-children-amid-war.
HRHF – Human Rights House Foundation (2021). Права правозахисників: принципи та стандарти захисту й підтримки правозахисної діяльності. Фонд Домів Прав Людини / Almenda. https://almenda.org/wp-content/uploads/2021/12/Rights-of-Defenders_Ukr_web.pdf.
HRW – Human Rights Watch (2023, April 6). Investigation Launches into Forcible Transfer of Chil-dren in Ukraine. https://www.hrw.org/news/2023/04/06/investigation-launches-forcible-transfer-children-ukraine.
Human Rights Watch, SITU Research, & Truth Hounds. (2024, February 8). “Our City was Gone”: Rus-sia’s Devastation of Mariupol, Ukraine. https://www.hrw.org/feature/russia-ukraine-war-mariupol.
IWPR (2023a). Integrating OSINT into Justice Processes. Institute for War & Peace Reporting. https://iwpr.net/global-voices/integrating-osint-justice-processes.
IWPR (2023b). Ukraine: The Challenges to Covering War Crimes Trials. Interview with Oksana Roma-nyuk. Institute for War & Peace Reporting. https://iwpr.net/global-voices/ukraine-challenges-covering-war-crimes-trials.
Kermode, L., Akturk, A., Kochetkov, D., Weizman, E., Freyberg, J., Trafford, R., Pardinas, R., & Cornebise, J. (2020). Objects of violence: synthetic data for practical ML in human rights in-vestigations. arXiv preprint arXiv:2004.01030. https://doi.org/10.48550/arXiv.2004.01030.
OSINT for Ukraine (2023). Illegal Transfer and Deportation of Ukrainian Children: 4-part investigation. https://osintforukraine.com/publications/part4-conquer.
Ricci, A., & Crawford, J. (2024). Puzzling Pieces: OSINT and War Crime Accountability in Ukraine. Royal United Services Institute (RUSI). https://www.rusi.org/explore-our-research/publications/commentary/puzzling-pieces-osint-and-war-crime-accountability-ukraine.
Shaw, I. S. (2012). Human Rights Journalism: A Critical Conceptual Framework. In: Human Rights Journalism. Palgrave Macmillan, London. https://doi.org/10.1057/9780230358874_2.
Y. Al-Hlou et al. (2022). Their Final Moments: Victims of a Russian Atrocity in Bucha. NYT. https://www.nytimes.com/interactive/2022/12/21/world/europe/bucha-ukraine-massacre-victims.html.
Truth Hounds (2023a). Sky Witness: Searching for a plane which bombed Mykolaiv 21.03.2022. https://truth-hounds.org/en/cases/sky-witness-searching-for-a-plane-which-bombed-mykolaiv-21-03-2022/
Truth Hounds (2023b). The Bill Is on You: Identification of the unit responsible for the missile attack on Kramatorsk and Bilenke on the 27 June 2023. https://truth-hounds.org/en/cases/the-bill-is-on-you-identification-of-the-unit-responsible-for-the-missile-attack-on-kramatorsk-and-bilenke-on-the-27-june-2023/.
Truth Hounds (2025). 2025: Results and Insights. https://truth-hounds.org/en/cases/2025/
Ukrainian Archive (2026). https://ukrainianarchive.org/en/.
Yin, R. K. (2018). Case Study Research and Applications: Design and Methods (6th ed.). SAGE Publi-cations.
ZMINA (2023). Воєнні злочини РФ в Україні: громадські організації, що їх документують. https://zmina.ua/media/voyenni-zlochyny-rf-v-ukrayini-gromadski-organizacziyi-shho-dokumentuyut-yih-ta-zbyrayut-svidchennya-dlya-trybunalu/.
Виртосу, І. (2019). Маніпуляції та захист бізнес-інтересів – це не правозахисна журналістика. ZMINA.info. https://zmina.info/columns/manipuljiaciji_ta_zahist_biznesinteresiv__ce_ne_pravozahisna_zhurnalistika/.
Виртосу, І., & Шендеровський, К. (Ред.). (2018). Права людини та мас-медіа в Україні: Збірник конспектів лекцій. Інститут журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка / ZMINA. https://zmina.ua/wp-content/uploads/sites/2/2019/09/Prava-lyudyny-ta-mas-media-v-Ukrayini-Zbirnyk-konspektiv-lekczij.pdf.
Волковинський О. (2018). Журналісти і правозахисники: точки дотику. Права людини та мас-медіа в Україні: Збірник конспектів лекцій: авт. кол. За ред. Виртосу І., Шендеровського К. Київ: Інститут журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка.С.227–233.
Завантаження
Опубліковано
Заява про доступність даних
Усі дані представлено у статті.
Номер
Розділ
Категорії
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Stanislav Miroshnychenko (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
