Мир як ціннісна категорія в біблійному дискурсі та її актуальність у сучасному інформаційно-комунікаційному просторі
DOI:
https://doi.org/10.17721/2522-1272.2026.88.8Ключові слова:
мир, цінності, Біблія, медіа, журналістика, соціальні комунікації, інформаційно-комунікаційний простір, вищий духовний мир, духовна комунікаціяАнотація
Стаття продовжує серію публікацій наукового вивчення аксіологічного дискурсу Біблії як унікального медіа, здійсненого в системі координат соціальних комунікацій і журналістики, та викладає результати дослідження миру як однієї з фундаментальних ціннісних категорій. Метою є пошук твердих основ світоустрою, гармонізації суспільних відносин, осмислення ціннісної категорій «мир», що в умовах сучасних викликів і загроз є особливо гострою й актуальною проблемою. Новизною дослідження є те, що проблема миру розглядається через призму біблійних наративів, які Біблія як унікальне медіа транслює впродовж тисячоліть. З давнини ці наративи формували морально-ціннісні підвалини людських взаємин, були мірилом у визначенні Добра і зла. Дослідження здійснене у парадигмі «правда – журналістика – суспільство». Методологічноюосновою є соціальнокомунікаційний підхід, у межах якого методами системно-структурного аналізу досліджено систему біблійних цінностей, структурні елементи та їхню взаємопов’язаність, інформаційного – проаналізовано інформаційні аспекти ціннісних наративів, культурологічного – розглянуто ціннісну систему в синхронічному та діахронічному розрізах міжкультурного дискурсу. Методами кількісного й якісного контент-аналізу виділено 5 підкатегорій категорії «мир», виявлено духовну (метафізичну) компоненту, що дозволило виділити категорію «вищий духовний мир» (Мир) як життєво необхідний стан особи та суспільства, який забезпечує гармонію життєдіяльності та розвитку й є одним із базових (фундаментальних) її чинників. Зроблено висновок, що мир є фундаментальною категорією в онтологічно-аксіологічній системі вітальних цінностей людства, які закладають базис журналістської етики та професійних стандартів журналістики як суспільно орієнтованої фахової діяльності. В умовах сучасних викликів і загроз формування соціальновідповідальної, правдоцентричної позиції майбутніх фахівців медіа на засадничих абсолютних цінностях є одним з пріоритетних завдань освітньо-професійної підготовки журналістів.
Завантажити
Посилання
Абрамович, С. Д., Чікарькова, М. Ю. (2001). Риторика: Навч. посібник.[Rhetoric: Textbook]. Львів: Світ.
Абрамович, С. Д. (2015). Статус Біблії як “Книги книг” (сакральний текст як інтертекст культури) [The Status of the Bible as a “Book of Books” (Sacred Text as Cultural Intertext)]. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія : Бібліотекознавство. Книгознавство, 4, 29–40. Дата звернення 21.01.2025. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/npkpnuiobk_2015_4_6.
Абрамович, С. Д. (Ред.). (2011). Біблія як інтертекст світової літератури : колективна монографія [The Bible as an Intertext of World Literature: a Collective Monograph] Кам’янець-Подільський : Аксіома. Дата звернення 23.01.2025. URL: http://elar.kpnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/913.
Вікіпедія. (б. д.). Мир. [Peace]. Вікіпедія : вільна енциклопедія. Дата звернення 10.07.2025. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%80.
Кримський, С. (2002). Дух. [Spirit.]. В. І. Шинкарук (гол. ред.). Філософський енциклопедичний словник, 177–178. Київ: Абрис.
Лось, Й. Д. (2014). Перспективи світоглядної публіцистики : Навчальний посібник [Prospects of worldview journalism: Textbook]. Львів: ЛНУ імені І. Франка.
Лось, Й. Д. (2008). Публіцистика й тенденції розвитку світу : Навчальний посібник для вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації. У 2-х ч.: Ч.1. [Journalism and World Development Trends: A Textbook for Higher Educational Institutions of III-IV Levels of Accreditation. In 2 parts: Part 1]. Львів: ПАІС.
Огієнко, І. І. (перекл.). (2018). Біблія, або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту. [The Bible, or the Books of the Holy Scriptures of the Old and New Testaments]. Київ : Українське Біблійне Товариство.
Петренко, С. І. (2020). Правда як соціальнокомунікаційна категорія журналістики. (Дис. докт. філософії) [Truth as a socio-communication category of journalism. (Doctor of Philosophy Dissertation]. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ. http://dx.doi.org/10.13140/RG.2.2.25776.07688
Петренко, С. І. (2025а). Біблія як медіа: порівняльний аналіз із позицій соціальнокомунікаційного підходу [The Bible as a Media: a Comparative Analysis from the Perspective of a Socio-Communication Approach]. Образ : науковий фаховий журнал, 1(47), 44–58. https://doi.org/10.21272/Obraz.2025.1(47)-44-58.
Петренко, С. І. (2025б). Біблія як унікальне медіа: трансляція цінностей та їхня роль у медіакомунікаціях і журналістиці [The Bible as a Unique Media: Transmitting Values and Their Role in Media Communications and Journalism]. Інтегровані комунікації, 2(20), 43–51. https://doi.org/10.28925/2524-2652.2025.26.
Петренко, С. І. (2025в). Слово в соціальнокомунікаційному дискурсі Біблії та його пов’язаність із журналістикою [The Word in the Socio-Communication Discourse of the Bible and Its Connection to Journalism]. Наукові записки Інституту журналістики, 86, 48–62. https://doi.org/10.17721/2522-1272.2025.86.4.
Різун, В. В. (2008а). Правда і кривда: історія взаємин [Truth and Lies: A History of Relationships]. Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Филология. Социальная коммуникация, 21(60), 1, 231–241. URL: https://www.researchgate.net/publication/359502005_Pravda_i_krivda_istoria_vzaemin (дата звернення 28.01.2026)
Словник. UA. (б.д.). Мир [Peace]. Словник. UA. Дата звернення 20.01.2026. https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BC%D0%B8%D1%80.
Тимошик, Г. (2005). Біблійна ономастика: особливості вивчення і добору термінологічного інструментарію [Biblical Onomastics: Features of the Study and Selection of Terminological Tools]. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології», 538, 101–104. https://science.lpnu.ua/terminology/all-volumes-and-issues/visnik-no-538-2005/bibliyna-onomastika-osoblivosti-vivchennya-i.
Хамітов, Н. (2002). Духовність [Spirituality.]. Шинкарук, В. І. (Ред.). Філософський енциклопедичний словник, (с. 179). Київ: Абрис.
Харченко, О. В. (2021). Літературна журналістика і біблейські мотиви [Literary Journalism and Biblical Motifs]. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика, 32(71), 2 (ч. 2), 234–242. https://doi.org/10.32838/2710-4656/2021.2-2/41.
Хоменко Т. М. (2008). Проповідництво і сучасна публіцистика : Монографія [Preaching and Modern Journalism: Monograph]. Львів : ПАІС.
Федик, О. (2000). Мова як духовний адекват світу (дійсності) [Language as a Spiritual Adequate the World (Reality)]. Львів : Місіонер.
Завантаження
Опубліковано
Заява про доступність даних
Дослідницькі дані до цього подання завантажені файлом в категорії "Інше. Набір даних". Також частина даних структурована та подана в статті, у результатах дослідження.
Номер
Розділ
Категорії
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Світлана Петренко (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
