Роль теорії праймінгу в дослідницькій парадигмі медіаефектів
DOI:
https://doi.org/10.17721/2522-1272.2025.86.5Ключові слова:
теорія праймінгу, когнітивний праймінг, афективний праймінг, новини, вплив, медіаконтент, медіаефекти, приховані медіаефекти, функції впливуАнотація
Ця стаття пропонує комплексний концептуальний погляд на медійний праймінг як центральний психічний механізм у ширших рамках дослідження медіаефектів. Основна мета дослідження полягає в тому, щоб дослідити, як теорія праймінгу сприяє розумінню когнітивних і емоційних процесів, за допомогою яких медіаконтент формує громадську думку, оціночні судження та поведінкові реакції. Методологічно дослідження використовує підхід концептуального аналізу та теоретичного синтезу. Спираючись на велику кількість наукових праць із комунікаційної науки, політичної психології та когнітивної науки, стаття аналізує механізми, розміри та застосування когнітивного та афективного праймінгу. У висновках наголошено, що медіавплив часто відбувається через тонку активацію вже існуючих розумових асоціацій, а не через відкрите переконання. Процеси когнітивного праймінгу діють шляхом збільшення доступності конкретних думок або критеріїв оцінки в пам’яті, тоді як афективний праймінг активує емоційно-конгруентні ідеї та інтерпретаційні фрейми. У статті наголошується, що теорія праймінгу є важливою не лише для розуміння короткотривалих медіаефектів, але й для відстеження довгострокової динаміки медійного впливу. Це також підкреслює важливість інтеграції теорії праймінгу в майбутні дослідження медіаефектів.
Завантажити
Посилання
Bargh, J. A., & Chartrand, T. L. (2000). The mind in the middle: A practical guide to priming and automaticity research. In H. T. Reis & C. M. Judd (Eds.), Handbook of research methods in social and personality psychology (pp. 253–285). Cambridge University Press.
Baumeister, R. F., Bratslavsky, E., Finkenauer, C., & Vohs, K. D. (2001). Bad Is Stronger Than Good. Review of General Psychology, 5(4), 323–370. https://doi.org/10.1037/1089-2680.5.4.323
Berkowitz, L. (1984). Some effects of thoughts on anti- and prosocial influences of media events: A cognitive-neoassociation analysis. Psychological Bulletin, 95(3), 410–427. https://doi.org/10.1037/0033-2909.95.3.410
Bower, G. H., & Forgas, J. P. (2001). Mood and social memory. In J. P. Forgas (Ed.), Handbook of affect and social cognition (pp. 95–120). Lawrence Erlbaum Associates Publishers.
Bower, G.H. (1981). Mood and memory. American Psychologist, 36(2), 129–148. https://doi.org/10.1037/0003-066X.36.2.129
Bushman, B. (1998). Priming Effects of Media Violence on the Accessibility of Aggressive Constructs in Memory. Personality and Social Psychology Bulletin, 24(5), 537–545. https://doi.org/10.1177/0146167298245009
Chaffee, S. H., & Metzger, M. J. (2001). The End of Mass Communication? Mass Communication and Society, 4(4), 365–379. https://doi.org/10.1207/s15327825mcs0404_3
Collins, A., & Loftus, E. (1975). A Spreading-Activation Theory of Semantic Processing. Psychological Review, 82(6), 407-428. https://doi.org/10.1037/0033-295X.82.6.407
Dixon, T. L. (2008). Crime news and racialized beliefs: Understanding the relationship between local news viewing and perceptions of African Americans and crime. Journal of Communication, 58(1), 106–125. https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.2007.00376.x
Domke, D., McCoy, K., & Torres, M. (1999). News media, racial perceptions, and political cognition. Communication Research, 26(5), 570–607. https://doi.org/10.1177/009365099026005003
Fazio, R. H. (2001). On the automatic activation of associated evaluations: An overview. Cognition and Emotion, 15(2), 115–141. https://doi.org/10.1080/02699930125908
Fu, J. (2024). The Hidden Effects of Social Media on Thoughts and Actions. Communications in Humanities Research, 33(1), 100–105. https://doi.org/10.54254/2753-7064/33/20240061
Iyengar, S., & Kinder, D.R. (1987). News that matters: Television and American opinion. University of Chicago Press.
Iyengar, S., Peters, M. E., & Kinder, D. R. (1982). Experimental demonstrations of the “Not-So-Minimal” consequences of television news programs. The American Political Science Review, 76(4), 848–858. https://doi.org/10.2307/1962976
Jo, E., & Berkowitz, L. (1994). A priming effect analysis of media influences: An update. In J. Bryant & D. Zillmann (Eds.), Media effects: Advances in theory and research (pp. 43–60). Lawrence Erlbaum Associates, Inc.
Kramer, A.D.I., Guillory, J.E. & Hancock, J.T. (2014). Experimental evidence of massive-scale emotional contagion through social networks, Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, 111(24) 8788-8790, https://doi.org/10.1073/pnas.1320040111
Krosnick, J.A., & Kinder, D.R. (1990) Altering the Foundations of Support for the President through Priming. American Political Science Review, 84, 497–512. https://doi.org/10.2307/1963531
Kühne, R., Schemer, C., Matthes, J., & Wirth, W. (2011). Affective priming in political campaigns. How campaign-induced emotions prime political opinions. International Journal of Public Opinion Research, 23(4), 485-507. https://doi.org/10.1093/ijpor/edr004
Livingstone, S. (1998). Audience research at the crossroads: The “implied audience” in media and cultural theory. European Journal of Cultural Studies, 1(2), 193–217. https://doi.org/10.1177/136754949800100203
McIntyre, K. E., & Gibson, R. (2016). Positive News Makes Readers Feel Good: A “Silver-Lining” Approach to Negative News Can Attract Audiences. Southern Communication Journal, 81(5), 304–315. https://doi.org/10.1080/1041794X.2016.1171892
McQuail, D. (2010). McQuail’s mass communication theory (6th ed.). SAGE Publications.
Meena Rani, N., Nair, D. (2020). Affective Priming Technique in Advertising - An Empirical Study with Reference to Fast Moving Consumer Goods Sector. Academy of Marketing Studies Journal, 24(3). https://www.abacademies.org/articles/affective-priming-technique-in-advertising--an-empirical-study-with-reference-to-fast-moving-consumer-goods-sector-9318.html#:~:text=,Use%20of%20this
Neely, J. H. (1977). Semantic priming and retrieval from lexical memory: Roles of inhibitionless spreading activation and limited-capacity attention. Journal of Experimental Psychology: General, 106(3), 226–254. https://doi.org/10.1037/0096-3445.106.3.226
Pan, Z., & Kosicki, G.M. (1997). Priming and media impact on the evaluations of the President's performance. Communication Research, 24(1), 3-30. https://doi.org/10.1177/009365097024001001
Scheufele, D. a., & Tewksbury, D. (2007). Framing, agenda setting, and priming: The evolution of three media effects models. Journal of Communication, 57(1), 9–20. https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.2006.00326.x
Severin, W., & Tankard, J. (2014). Communication theories : Origins, methods and uses in mass media. Pearson Education.
Slater, M. D. (2007). Reinforcing spirals: The mutual influence of media selectivity and media effects and their impact on individual behavior and social identity. Communication Theory, 17(3), 281–303. https://doi.org/10.1111/j.1468-2885.2007.00296.x
Soroka, S. N. (2006). Good News and Bad News: Asymmetric Responses to Economic Information. The Journal of Politics, 68(2), 372–385. https://doi.org/10.1111/j.1468-2508.2006.00413.x
Tory Higgins, E. (1996). Knowledge Activation: Accessibility, Applicability, and Salience. In E. Tory Higgins and Arie W. Kruglanski (Eds.) Social Psychology: Handbook of Basic Principles. New York: Guilford. ISBN 9781462543984.
Tsamadi, D., Falbén, J.K., Persson, L.M., Golubickis, M., Caughey, S., Sahin, B., & Macrae, C.N. (2020). Stereotype-based priming without stereotype activation: A tale of two priming tasks. Quarterly Journal of Experimental Psychology, 73(11) 1939–1948. https://doi.org/10.1177/1747021820925396. PMID: 32338578; PMCID: PMC7586007.
Tversky, A., & Kahneman, D. (1973). Availability-Heuristic for judging frequency and probability. Cognitive Psychology, 5, 207–232. https://doi.org/10.1016/0010-0285(73)90033-9
Weber, C. (2013). Emotions, Campaigns, and Political Participation. Political Research Quarterly, 66(2), 414-428. https://doi.org/10.1177/1065912912449697.
Wyer, R. S., & Srull, T. K. (1986). Human cognition in its social context. Psychological Review, 93(3), 322–359. https://doi.org/10.1037/0033-295X.93.3.322
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Категорії
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Юрій Гаврилець, Інна Бєлінська (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
