Масова культура як чинник формування колективної історичної пам’яті
DOI:
https://doi.org/10.17721/2522-1272.2026.88.17Ключові слова:
історична пам’ять, колективна історична пам’ять, медіатизація пам’яті, масова культура, процеси формування колективної історичної пам’ятіАнотація
Метою статті є виявлення взаємозв’язків між масовою культурою й процесами формування колективної історичної пам’яті в умовах медіатизованого комунікаційного простору. Предметом дослідження є процеси формування колективної історичної пам’яті в сучасному українському соціальнокомунікаційному просторі на прикладі збереження історичної пам’яті про Голодомор в сучасній масовій українській культурі. Для досягнення поставленої мети використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів:застосовано аналіз і синтез – для узагальнення теоретичних підходів до розуміння колективної пам’яті та медіатизації; порівняльний метод – для зіставлення різних форм репрезентації історичної пам’яті в масовій культурі; наративний аналіз – для осмислення способів конструювання образів травматичного минулого; описовий метод – для фіксації сучасних медіапрактик пам’яті. Емпіричну базу дослідження становлять виявлені методом моніторингу медіапродукти вітчизняної масової культури про Голодомор – кіно, художня література, соціальна реклама, мультфільм, телепроєкти тощо (всього 54 станом на 2025 р.), а також онлайн-опитування «Масова культура та формування колективної історичної пам’яті», проведене у соціальній мережі Facebook із використанням платформи Google Forms (опитано 91-го респондента). Новизна дослідження полягає в системному описі медіапрактик у середовищі масової культури, пов’язаних із Голодомором, що засвідчує процеси медіатизації історичної пам’яті та формування колективної історичної пам’яті. Результати дослідження засвідчують: у межах масової культури як медіатизованого середовища відбувається конструювання, актуалізація та емоційна інтерпретація історичного минулого, де поєднано раціональний (фактичні знання), емоційний та символічний рівні осмислення історичних подій, що реалізується через використання впізнаваних образів, повторення наративів та ритуалів пам’яті. Аналіз медіапрактик засвідчує, що процеси формування колективної історичної пам’яті в масовокультурному середовищі виявляються через наративність (журналістські, кінематографічні та літературні форми), символізм (формування впізнаваних візуальних і семантичних кодів), спрощення складних історичних подій (короткі відео у соціальних мережах), ритуалізацію та вірусне поширенням контенту. У масовій культурі медіа у найширшому розумінні цього слова відіграють ключову роль суб’єкта пам’яті – сховища та місця, де відбуваються ритуали пам’яті, а також медіумом колективної історичної пам’яті, що забезпечує емоційний зв’язок між поколіннями.
Завантажити
Посилання
Посилання
1. Беженар, Г. (2020). Теорія масової культури : курс лекцій. Київ. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 49.
2. Дротянко, Л. (2013). Масова культура і масова свідомість в умовах глобалізації. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія, 1(17), 5–9.
3. Ляшенко, О. (2025). День пам’яті жертв Голодомору в школі: ідеї уроків та заходів. https://justclass.com.ua/blog/den-pamyati-zhertv-golodomoru-v-shkoli-ideyi-urokiv-ta-zahodiv.
4. Сарапій, М. (2025). Процеси формування історичної пам’яті про Голодомор у масовій культурі. Деколонізація: міждисциплінарний дискурс, медійна оптика, інформаційно-комунікаційні засоби в популяризації в громадянському суспільстві: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. 96–100.
5. Семенченко, М. (2023, 27 листопада). Пам’ять і сила, а не страх: дитячі книжки про Голодомор. Український тиждень. https://tyzhden.ua/pam-iat-i-syla-a-ne-strakh-dytiachi-knyzhky-pro-holodomor
6. Ткаченко, Н. (2013). Масова культура в Україні: тенденції та закономірності розвитку [Кандидатська дисертація, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. https://uacademic.info/ua/document/0413U001271.
7. Хітрова, Т. (2017). Медіатизація пам’яті в концепції соціокомунікаційного підходу. Поліграфія і видавнича справа, 1, 163–171. http://pvs.uad.lviv.ua/static/media/1-73/19.pdf.
8. Assmann, A. (2011). Cultural memory and Western civilization: Functions, media, archives. Cambridge University Press. https://assets.cambridge.org/97805211/65877/frontmatter/9780521165877_frontmatter.pdf.
9. Assmann, J., & Czaplicka, J. (1995). Collective memory and cultural identity. New German Critique, 65, 125–133.
10. Halbwachs, M. (1992). On collective memory (L. A. Coser, Trans.). University of Chicago Press. (Original work published 1950) https://press.uchicago.edu/ucp/books/book/chicago/O/bo3619875.html.
11. Hoskins, A. (2001). New memory: Mediating history. Historical Journal of Film, Radio and Television, 21(4), 333–346. https://doi.org/10.1080/01439680120075473
12. Macdonald, D. (1953). Theory of Mass Culture. Diogenes. 1(3). 1–17. doi:10.1177/039219215300100301.
13. Nora, P. (1989). Between memory and history: Les lieux de mémoire. Representations, 26, 7–24. https://www.jstor.org/stable/2928520.
14. Olick, J. K. (1999). Collective memory: The two cultures. Sociological Theory, 17(3), 333–348. http://www.jstor.org/stable/370189.
Завантаження
Опубліковано
Заява про доступність даних
Не оприлюднино
Номер
Розділ
Категорії
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Мар'яна Сарапій (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
